СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною для осіб, які провадять педагогічну діяльність та здійснюють відповідне оцінювання результатів навчання учнів (далі — педагогічні працівники), учня та його батьків або інших законних представників.

Під час оцінювання навчальних досягнень педагогічний працівник враховує дотримання учнями принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів академічної доброчесності під час виконання певного виду навчальної діяльності педагогічний працівник може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності та запропонувати учневі повторно виконати відповідне завдання в інший спосіб або в інший час.

Процес оцінювання має сприяти досягненню учнями очікуваних результатів навчання, підтримувати їхній навчальний поступ, сприяти розвитку самостійності, відповідальності за результати навчання та формуванню здатності до самооцінювання і рефлексії.

Функції оцінювання

Оцінювання в закладі освіти виконує такі функції:

• формувальна — забезпечення відстеження динаміки навчального поступу учнів та визначення їхніх особистих навчальних потреб;

• констатувальна — встановлення рівня досягнення результатів навчання;

• діагностувальна — виявлення стану набутого досвіду, з’ясування причин утруднень, відстеження динаміки процесу навчання;

• мотиваційна — активізація внутрішніх мотивів до навчання через конструктивне оцінювання, що викликає почуття задоволення від результату;

• коригувальна — спрямування зусиль на подолання виявлених труднощів шляхом індивідуалізації завдань та підходів;

• прогностична — визначення знань та вмінь, необхідних на наступних етапах навчання, формування реалістичних очікувань;

• розвивальна — мотивування до рефлексії, самовдосконалення, аналізу власних сильних і слабких сторін через якісний зворотний зв’язок;

• виховна — налаштування учнів на відповідальність за результати власного навчання та якісне виконання завдань;

• управлінська — забезпечення інформацією для ухвалення рішень щодо академічної успішності, необхідності підтримки, переведення до наступного класу та моніторингу якості навчання на рівні закладу освіти.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Шкали оцінювання

Оцінювання результатів навчання здійснюється за такими шкалами:

• дихотомічна шкала («зараховано» / «незараховано») — застосовується за рішенням педагогічної ради для оцінювання окремих навчальних предметів / інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів, а також для результатів навчання учнів, які перебувають за кордоном або проживають (проживали) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, відповідно до чинного законодавства;

• вербальна шкала — передбачає оцінювання за допомогою словесних формулювань;

• рівнева шкала — визначає чотири рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д), високий (В);

• бальна шкала — передбачає використання 12-бальної системи (від 1 до 12).

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану. Оцінювання результатів навчання з предметів / інтегрованих курсів вибіркового освітнього компонента здійснюється за рішенням педагогічної ради.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності, наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом та освітньою програмою закладу освіти.

Під час оцінювання педагогічні працівники застосовують систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені Міністерством освіти і науки України, а також критерії оцінювання, визначені освітньою програмою закладу освіти та відповідними навчальними програмами.

Інформація про критерії оцінювання доводиться педагогічними працівниками до відома учнів та їхніх батьків або інших законних представників у доступній формі.

Вхідна діагностична робота

Для визначення рівня сформованості навчального досвіду учнів та виявлення освітніх потреб рекомендується проводити вхідне діагностування на початку навчального року.

Вхідна діагностична робота:

• проводиться на початку навчального року з урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу;

• має діагностувальний характер;

• не враховується під час виставлення поточних, тематичних, семестрових та річних оцінок;

• результати не використовуються для порівняння учнів між собою;

• використовується педагогічним працівником для визначення рівня навчальних досягнень учнів, виявлення прогалин у навчанні, коригування змісту навчання, планування повторення та систематизації навчального матеріалу, а також для диференціації навчальних завдань;

• може проводитися у письмовій, усній, цифровій або іншій формі, визначеній педагогічним працівником відповідно до навчальної мети.

Результати вхідної діагностичної роботи можуть фіксуватися педагогічним працівником у робочих матеріалах, діагностичних таблицях, записах спостережень тощо та використовуватися для планування подальшої освітньої діяльності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-об’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.

За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння їх із досягненнями інших учнів.

Педагогічні працівники самостійно визначають форми, зміст, способи та періодичність оцінювання залежно від навчальної мети, змісту навчального матеріалу, очікуваних результатів навчання, індивідуальних особливостей учнів та інших умов організації освітнього процесу.

Оцінювання учнів 1–4 класів

Упродовж навчання в 1–4 класах здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку визначені Державним стандартом початкової освіти.

Установлення ступеня досягнення учнями 1–2 класів обов’язкових результатів навчання та оцінювання результатів навчання учнів 3–4 класів здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України, зокрема методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів, затверджених наказом МОН України від 13.07.2021 № 813.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом:

• формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості;

• підсумкового оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1–2 класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання.

Воно розпочинається з перших днів навчання у закладі і має на меті:

• супроводжувати навчальний поступ учнів;

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

• аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

• підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

• запобігати побоюванням помилитися;

• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

• виховувати ціннісні якості особистості.

У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень.

Навчальні досягнення учнів 2–4 класів підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню.

Тривалість виконання діагностувальної роботи не має перевищувати 35 хвилин (5 хвилин — інструктаж, 30 хвилин — виконання роботи).

Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне судження на даному етапі навчання («має значні успіхи» / «демонструє помітний прогрес» / «досягає результату за допомогою вчителя» / «потребує уваги й допомоги»), яке доводиться до відома учнів та їхніх батьків або інших законних представників.

Оцінні судження не фіксуються в класному журналі, але можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

У 3–4 класах за рішенням педагогічної ради може здійснюватися рівневе оцінювання, яке фіксується в класному журналі.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня / учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання підсумкових робіт та записи оцінювальних суджень про результати навчання.

Підсумкова оцінка за рік визначається з урахуванням динаміки досягнення результатів навчання.

Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі та свідоцтві досягнень учня / учениці.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію у випадках та порядку, визначених законодавством. ДПА може здійснюватися з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та / або якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях.

Оцінювання учнів 5–9 класів

Оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів здійснюється відповідно до:

• наказу Міністерства освіти і науки України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2026 за № 922/46316;

• наказу Міністерства освіти і науки України від 29.06.2026 № 1001, яким внесено зміни до наказу № 722;

• чинних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів;

• інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у відповідному навчальному році;

• Державного стандарту базової середньої освіти;

• освітньої програми та навчальних програм закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів здійснюється за 12-бальною системою, а його результати позначають цифрами від 1 до 12, якщо інше не визначено законодавством або рішенням педагогічної ради у випадках, передбачених нормативними документами.

Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтоване на ключові компетентності, наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання, визначені Державним стандартом базової середньої освіти, освітньою програмою та навчальними програмами.

Адаптаційний період у 5 класі

Для учнів 5 класу за рішенням педагогічної ради закладу освіти та відповідним наказом керівника може бути визначено адаптаційний період на початку навчального року.

Упродовж визначеного закладом освіти адаптаційного періоду поточне та тематичне оцінювання може не здійснюватися. Також може не виставлятися оцінка за ведення зошита.

Тривалість та особливості адаптаційного періоду визначаються закладом освіти з урахуванням чинних нормативних вимог та особливостей організації освітнього процесу.

Основні види оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів є:

• формувальне оцінювання;

• поточне оцінювання;

• підсумкове оцінювання;

• державна підсумкова атестація — у випадках та порядку, визначених законодавством.

Педагогічний працівник самостійно визначає доцільність, форму, зміст, спосіб і періодичність оцінювання з урахуванням навчальної мети та очікуваних результатів навчання.

Оцінка за ведення зошита

З метою формування в учнів навичок організації навчальної діяльності, охайності, систематичності та відповідального ставлення до виконання письмових робіт педагогічними працівниками може здійснюватися оцінювання якості ведення зошита.

Таке оцінювання може застосовуватися з окремих навчальних предметів, зокрема з української мови, української літератури, зарубіжної літератури, іноземних мов, математики та інших предметів, якщо це визначено особливостями викладання навчального предмета.

Оцінка за ведення зошита, якщо вона використовується педагогічним працівником, не є самостійним показником досягнення очікуваних результатів навчання та не повинна механічно впливати на визначення тематичної, семестрової або річної оцінки.

Порядок, періодичність та критерії такого оцінювання можуть визначатися педагогічним працівником з урахуванням особливостей навчального предмета та доводяться до відома учнів.

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних потреб та своєчасне коригування освітнього процесу.

Формувальне оцінювання здійснюється педагогічним працівником, а також шляхом самооцінювання та взаємооцінювання учнів.

Формувальне оцінювання може здійснюватися у вербальній, рівневій, бальній або іншій формі, що відповідає меті оцінювання.

Результати формувального оцінювання можуть фіксуватися у робочих нотатках учителя, контрольних переліках, матрицях, щоденниках спостережень, електронних або інших інструментах та використовуються для надання зворотного зв’язку й коригування навчання.

Формувальне оцінювання саме по собі не передбачає обов’язкового виставлення оцінки до класного журналу.

Поточне оцінювання

Поточне оцінювання здійснюється на визначених етапах освітнього процесу з метою перевірки та встановлення рівня досягнення очікуваних результатів навчання за допомогою відповідного інструментарію.

Поточне оцінювання:

• здійснюється в процесі навчання;

• може проводитися в усній, письмовій, практичній, цифровій та інших формах;

• за потреби фіксується в класному журналі;

• використовується для надання зворотного зв’язку учням та коригування навчання;

• результати поточного оцінювання можуть враховуватися під час визначення підсумкових результатів навчання.

Педагогічний працівник не зобов’язаний виставляти оцінку за кожен урок. Частота поточного оцінювання визначається вчителем залежно від змісту навчального матеріалу, мети уроку, виду навчальної діяльності та необхідності отримання інформації про результати навчання.

Тематичне оцінювання

Тематичне оцінювання здійснюється на основі результатів навчання учнів за відповідною структурною одиницею навчальної програми та / або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи.

Проведення окремої підсумкової тематичної роботи після кожної теми або розділу не є обов’язковим, якщо педагогічний працівник має достатньо інформації для визначення результатів навчання учня.

Під час визначення тематичної оцінки педагогічний працівник може враховувати результати поточного оцінювання, результати тематичних, діагностувальних, практичних, контрольних та інших робіт, а також динаміку навчальних досягнень учня.

За рішенням педагогічного працівника тематична оцінка може визначатися, зокрема, як середнє арифметичне відповідних поточних оцінок, якщо такий спосіб забезпечує об’єктивне відображення результатів навчання учня.

Водночас механічне обчислення середнього арифметичного не є обов’язковим способом визначення тематичної оцінки.

Семестрове оцінювання

Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням результатів навчання учня протягом відповідного семестру.

За наявності достатньої кількості результатів семестрова оцінка може визначатися, зокрема, як середнє арифметичне тематичних оцінок, а за відсутності тематичних оцінок — відповідних поточних оцінок.

Використання середнього арифметичного не є обов’язковим і не повинно застосовуватися механічно, якщо воно не забезпечує об’єктивного відображення результатів навчання учня.

Під час визначення семестрової оцінки можуть враховуватися:

• результати поточного оцінювання;

• тематичні оцінки;

• результати діагностувальних, контрольних, практичних та інших підсумкових робіт;

• динаміка навчальних досягнень учня;

• результати виконання завдань, які дають змогу встановити рівень досягнення очікуваних результатів навчання.

За потреби педагогічний працівник може провести семестрову підсумкову роботу, якщо це необхідно для отримання достатньої інформації про результати навчання учня. Для учнів, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання, така робота може використовуватися відповідно до особливостей організації освітнього процесу.

За семестр виставляється одна семестрова оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу.

Річне оцінювання

Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів навчання учня протягом навчального року та загальних оцінок за І і ІІ семестри.

Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним семестрових оцінок.

Під час визначення річної оцінки педагогічний працівник може враховувати:

• результати І та ІІ семестрів;

• динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року;

• рівень сформованості вміння застосовувати набуті знання та способи діяльності.

Окрему річну підсумкову роботу проводити не обов’язково. За потреби вона може проводитися в окремих випадках, зокрема для учнів, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання, або якщо наявної інформації недостатньо для об’єктивного визначення річного результату.

Якщо навчальний предмет або курс за навчальним планом вивчався лише в одному з семестрів, семестрова оцінка з цього предмета стає річною оцінкою. Окремого додаткового підсумкового оцінювання за рік у такому разі не проводять.

Річне оцінювання у разі відсутності результатів

У разі відсутності результатів річного оцінювання здобувача освіти після завершення навчання за відповідною освітньою програмою заклад освіти забезпечує можливість проходження ним річного оцінювання до початку нового навчального року відповідно до чинного законодавства.

В умовах воєнного стану річне оцінювання здобувачів освіти може проводитися до початку нового навчального року.

З метою забезпечення доступності та безперервності здобуття освіти річне оцінювання може здійснюватися з використанням технологій дистанційного навчання та засобів електронного зв’язку з урахуванням безпекової ситуації, технічних можливостей та індивідуальних обставин здобувачів освіти.

Форма, строки та порядок проведення річного оцінювання визначаються закладом освіти відповідно до чинного законодавства та з урахуванням особливостей організації освітнього процесу.

У випадках, коли проведення річного оцінювання до початку навчального року є неможливим, за рішенням закладу освіти таке оцінювання може бути проведене протягом І семестру наступного навчального року.

Під час визначення строків проведення річного оцінювання заклад освіти враховує інтереси здобувача освіти, можливість його участі в освітньому процесі, безпекову ситуацію та інші обставини, що можуть впливати на можливість проходження оцінювання.

Коригування семестрової та річної оцінок

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню у випадках та порядку, визначених чинним законодавством та нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

Порядок коригування оцінювання доводиться до відома учнів та їхніх батьків або інших законних представників.

Державна підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація (ДПА) передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, вимогам державних стандартів загальної середньої освіти на відповідному рівні.

Державна підсумкова атестація проводиться у випадках та порядку, визначених законодавством України.

Проведення ДПА та звільнення від неї здійснюються відповідно до чинних нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України.

Відсутність можливості визначити результат навчання

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо з об’єктивних причин, у класному журналі та іншій документації, передбаченій для фіксації результатів навчання, робиться запис «не атестований(а)» («н/а»).

Такий запис може застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості результатів навчання для визначення відповідного підсумкового результату, якщо заклад освіти не має можливості встановити рівень досягнення результатів навчання відповідно до чинних нормативних вимог.

У разі появи можливості визначити результати навчання заклад освіти забезпечує проведення відповідного оцінювання у визначеному законодавством порядку.

Дострокове оцінювання

У разі вибуття учня із закладу освіти, зокрема у зв’язку з виїздом за кордон, переходом на іншу форму здобуття освіти, призовом на військову службу, іншими обставинами, передбаченими законодавством, оцінювання результатів його навчання може бути проведене достроково.

Форма, строки та порядок такого оцінювання визначаються закладом освіти з урахуванням чинного законодавства, освітньої програми, індивідуальних обставин учня та можливості об’єктивного встановлення результатів його навчання.

Оцінювання учнів з особливими освітніми потребами

Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами орієнтоване на учня та передбачає вимірювання його індивідуального прогресу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку, розробленої з урахуванням висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру та індивідуальних особливостей учня.

Добір форм, способів та інструментів оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється індивідуально з урахуванням їхніх можливостей, потреб, особливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

За необхідності можуть адаптуватися зміст, форма, спосіб, час та умови виконання оцінювальних завдань.

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами можуть не враховуватися ті складові навчального результату, опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на визначені індивідуальні особливості та освітні потреби, відповідно до індивідуальної програми розвитку.

Особливості оцінювання під час дистанційного та індивідуального навчання

При дистанційному навчанні або індивідуальній формі здобуття освіти оцінювання, зокрема підсумкове (семестрове, річне), може здійснюватися з використанням технологій дистанційного навчання та засобів електронного зв’язку.

Форма та спосіб оцінювання визначаються педагогічним працівником з урахуванням можливості достовірно встановити результати навчання учня, технічних можливостей, безпекової ситуації та індивідуальних обставин.

Оцінювання учнів, які навчаються в Україні та за кордоном

Оцінювання результатів навчання учнів, які одночасно здобувають освіту в закладах освіти країни перебування та України, з навчальних предметів, які вивчаються в закордонному закладі освіти та відповідають предметам української типової освітньої програми, може здійснюватися на підставі результатів, отриманих у закордонному закладі освіти, відповідно до чинного законодавства та рішень закладу освіти.

Переведення оцінок, отриманих у закордонному закладі освіти, у 12-бальну систему здійснюється закладом освіти з урахуванням змісту, шкали оцінювання та документів, що підтверджують результати навчання учня.

Навчальні предмети, які учень не вивчав у закладі освіти країни перебування, зокрема українська мова, українська література, історія України, громадянська освіта та інші предмети, визначені законодавством, оцінюються педагогічними працівниками українського закладу освіти відповідно до освітньої програми.

За можливості таке оцінювання може здійснюватися з використанням технологій дистанційного навчання та засобів електронного зв’язку.

Академічна доброчесність під час оцінювання

Під час виконання оцінювальних робіт учні зобов’язані дотримуватися принципів академічної доброчесності.

У разі встановлення факту списування, використання сторонньої допомоги, несанкціонованого використання електронних пристроїв, матеріалів або засобів штучного інтелекту, інших форм академічної недоброчесності педагогічний працівник діє відповідно до Положення про академічну доброчесність закладу освіти та чинного законодавства.

Результат роботи, виконаної з порушенням принципів академічної доброчесності, може бути не зарахований або не оцінений, а учневі може бути запропоновано повторне виконання відповідного завдання відповідно до встановленого закладом освіти порядку.

Застосування штучного інтелекту під час виконання навчальних та оцінювальних завдань допускається лише в межах, визначених учителем, завданням та Положенням про академічну доброчесність закладу освіти.